Ринок праці в Польщі динамічно змінюється. Роботодавці дедалі частіше вдаються до тимчасової зайнятості, аутсорсингу процесів та співпраці з агентствами з працевлаштування, щоб зберегти гнучкість і забезпечити безперебійність діяльності.
Водночас змінюється правове середовище. Все більшу увагу приділяють не лише питанням законності працевлаштування чи форм співпраці, а й принципам визначення заробітної плати.
Це означає, що заробітна плата перестає бути виключно елементом ділових переговорів. Все частіше вона стає сферою правового ризику, яку підприємці не повинні недооцінювати.
Заробітна плата — це не лише питання ділових домовленостей
У багатьох організаціях співпраця з агентством з працевлаштування зводиться до узгодження єдиної ставки за надання послуги.
Однак на практиці спосіб визначення заробітної плати може мати важливе значення з точки зору трудового законодавства та принципів рівного ставлення.
Це стосується насамперед тимчасової роботи, де діють особливі норми щодо оплати праці працівників.
Тимчасова робота та принцип рівної оплати праці
Тимчасовий працівник, прийнятий на роботу на підставі трудового договору, повинен отримувати заробітну плату, що відповідає умовам, які діють у роботодавця-користувача на аналогічній посаді.
Це означає, що розмір винагороди не повинен визначатися виключно на основі переговорів між агентством та клієнтом.
Роботодавець-користувач зобов’язаний надати агентству інформацію про правила оплати праці, що діють у його організації.
На практиці це має запобігати ситуаціям, коли працівники, які виконують однакову роботу, отримують суттєво різну заробітну плату без об’єктивних підстав.
Процесний аутсорсинг регулюється іншими правилами
У випадку процесного аутсорсингу ситуація виглядає інакше.
У цьому випадку предметом співпраці є не надання персоналу, а реалізація певного бізнес-процесу.
Це дуже суттєва відмінність.
У разі належного функціонування процесного аутсорсингу клієнт:
- не встановлює заробітну плату працівників підрядника,
- не керує їхньою роботою,
- не приймає рішень щодо підвищення зарплат,
- не організовує їхній робочий час.
За організацію процесу та політику оплати праці відповідає суб’єкт, що надає послугу.
Саме такий розподіл відповідальності є однією з основних відмінностей процесного аутсорсингу від інших моделей співпраці.
Коли виникає ризик?
Проблеми починаються тоді, коли фактичний порядок співпраці не відповідає умовам договору.
Ризик зростає, зокрема, у тих випадках, коли клієнт:
- самостійно встановлює тарифи для осіб, які надають послугу,
- керує їхньою роботою так, ніби це його власні працівники,
- визначає час і місце виконання обов’язків,
- призначає премії або надбавки,
- видає поточні службові розпорядження.
У таких ситуаціях контролюючі органи можуть аналізувати, чи справді така співпраця має характер аутсорсингу процесів.
Зростаюче значення контролю
В останні місяці дедалі частіше йдеться про посилення повноважень контролюючих органів та більший акцент на оцінці реального характеру співпраці.
Оцінюється не лише зміст укладеного договору, а насамперед спосіб його виконання.
Тому підприємці повинні регулярно аналізувати, чи відповідає обрана модель співпраці практиці, що склалася в організації.
Що варто перевірити?
Роботодавці, які використовують послуги тимчасового працевлаштування або аутсорсингу, повинні звернути увагу насамперед на:
✔ порядок визначення заробітної плати,
✔ розподіл відповідальності між сторонами,
✔ організацію робочого процесу,
✔ повноваження осіб, які здійснюють нагляд за наданням послуг,
✔ відповідність повсякденної практики укладеним договорам.
Чим прозоріші правила співпраці, тим менший ризик виникнення суперечок і проблем під час перевірки.
Перспективи ринку праці
Ринок праці рухається в напрямку більшої прозорості та вищих стандартів дотримання вимог.
Компанії, які використовують послуги тимчасового працевлаштування та процесного аутсорсингу, повинні розглядати питання оплати праці не лише з точки зору витрат, а й з точки зору дотримання чинного законодавства.
Це особливо важливо в ситуації, коли контролюючі органи приділяють дедалі більше уваги не формальним положенням договорів, а тому, як співпраця виглядає насправді.
Оплата праці у сфері тимчасової зайнятості та аутсорсингу стає однією з найважливіших сфер правових ризиків для підприємців.
Тому варто регулярно перевіряти не лише документацію, а й спосіб організації співпраці із зовнішніми партнерами.
Добре розроблена модель працевлаштування та аутсорсингу сьогодні — це не лише питання операційної ефективності, а й правової безпеки всієї організації.