Рівність в оплаті праці жінок і чоловіків перестає бути лише гаслом і стає чітким юридичним обов’язком. До переліку законодавчих ініціатив потрапив законопроект (UC127) щодо імплементації Директиви ЄС 2023/970, що означає, що нормативні акти вступають у фазу остаточного узгодження. Для роботодавців це чіткий сигнал: час на підготовку щойно закінчився.

Нові норми запроваджують комплексну систему моніторингу, звітності та забезпечення рівності в оплаті праці — з реальними фінансовими санкціями та посиленою роллю контролюючих органів.

Що змінює закон про рівність в оплаті праці?

Хоча розрив у рівні заробітної плати в Польщі (7,8 %) є меншим, ніж середній показник по ЄС (12,0 %), законодавці вирішили повністю впровадити європейські стандарти. Це означає нові обов’язки практично для всіх роботодавців — незалежно від галузі.

Основні зміни стосуються не лише рівня заробітної плати, а й способу її визначення, документування та доведення до відома працівників.

Оцінка посад та прозорість оплати праці

Однією з основ нових норм є об’єктивна оцінка праці. Роботодавці будуть зобов’язані:

  • оцінка посад за нейтральними критеріями (навички, зусилля, відповідальність, умови праці),

  • застосування прозорих принципів визначення заробітної плати та просування по службі,

  • надання працівникам інформації про середні розміри заробітної плати у їхній категорії — з розбивкою за статтю.

Це означає, що неформальні рішення щодо оплати праці та премії, що призначаються на власний розсуд без чітких критеріїв, стають ризикованими.

Звітність про заробітну плату — хто і коли?

Новий закон запроваджує обов’язок звітування про розрив у заробітній платі для великих роботодавців:

  • компанії, у яких працює 250 і більше працівників — щорічна звітність,

  • підприємства з чисельністю персоналу 100–249 осіб — подача звітності раз на 3 роки.

Терміни подання перших звітів:

  • 150+ співробітників — до 7 червня 2027 року,

  • 100–149 працівників — до 7 червня 2031 року.

Дані оприлюднюватиме Головне статистичне управління (GUS), що означає, що результати стануть порівнянними з конкурентами — у тому числі з точки зору іміджу.

Спільна оцінка заробітної плати — коли вона є обов’язковою?

Якщо у певній категорії працівників:

  • розрив у заробітній платі становитиме щонайменше 5 %,

  • а роботодавець не надасть об’єктивного обґрунтування,

необхідно буде провести спільну оцінку заробітної плати за участю профспілок або представників працівників.

Крім того:

  • необхідно вжити заходів щодо виправлення ситуації,

  • протягом 6–8 місяців.

Це вже не аналіз «у шухляду», а процес, що підлягає контролю.

Нові механізми забезпечення дотримання законодавства — реальна загроза для компаній

Закон суттєво зміцнює становище працівників:

  • перевернутий тягар доказування — саме роботодавець повинен довести відсутність дискримінації,

  • мінімальна компенсація = мінімальна заробітна плата в країні,

  • штраф у розмірі від 3 000 до 50 000 злотих,

  • Державна інспекція праці може представляти працівників у суді.

На практиці це означає, що відсутність необхідних документів обходиться дуже дорого.

Що роботодавці повинні зробити вже зараз?

З точки зору NJOB ключове значення мають превентивні заходи, а не реагування на перевірку чи звіт:

  • аудит систем оплати праці з точки зору гендерної нейтральності,

  • об’єктивна оцінка посад,

  • аналіз розривів у заробітній платі «на папері», до того, як вони стануть публічними,

  • огляд політики щодо підвищення по службі та премій,

  • підготовка документації, що підтверджує об’єктивні критерії.

Особливо вразливими є компанії, що застосовують змішану модель (трудовий договір, B2B, договори підряду). Якщо одні й ті самі завдання виконуються на різних правових підставах, роботодавець повинен буде довести фактичні відмінності у способі виконання роботи, а не лише у формі договору.

Рівність в оплаті праці — це не проект відділу кадрів, а системний обов’язок

Закон про рівність оплати праці жінок і чоловіків змінює підхід до питання оплати праці в організаціях. Це вже не питання декларацій, а процедур, даних і доказів.

Для роботодавців це означає:

  • більшу прозорість,

  • більш суворі вимоги до документації,

  • але й можливість впорядкувати системи винагороди та зменшити юридичні ризики.

Чим раніше компанії розпочнуть підготовку, тим меншим буде фінансовий ризик та ризик для репутації в наступні роки.