З 22 серпня 2026 року набувають чинності нові правила щодо працевлаштування громадян Грузії, Колумбії та Венесуели, які перебувають у Польщі в рамках безвізового режиму. Хоча нові нормативні акти вже опубліковано, їхнє практичне застосування викликає чимало запитань як серед роботодавців, так і серед експертів, що займаються легалізацією працевлаштування.
Найбільшою проблемою виявляється не сама зміна законодавства, а його тлумачення. Як наслідок, компанії, які наймають іноземців, мусять бути готовими до більшої обережності під час перевірки законності працевлаштування та до ретельнішого аналізу документації своїх працівників.
Нові правила щодо роботи в рамках безвізового режиму
Ці зміни випливають із двох постанов, опублікованих у серпні 2026 року.
Перший із них, виданий міністром у справах сім’ї, праці та соціальної політики, визначає нові правила працевлаштування громадян Грузії, Колумбії та Венесуели.
Друге, видане міністром закордонних справ, встановлює винятки щодо звільнення від візового обов’язку для зазначених груп іноземців.
Хоча ці норми формально вже набрали чинності, їхнє практичне застосування з 22 серпня 2026 року може викликати чимало сумнівів щодо тлумачення.
Звідки беруться сумніви?
Найбільше дискусій викликає питання щодо сфери застосування нових правил.
Частина експертів зазначає, що обмеження стосуються виключно осіб, які перетинають зовнішній кордон Європейського Союзу.
Інші дотримуються значно ширшого тлумачення і вважають, що ці положення стосуються можливості виконувати роботу в Польщі незалежно від того, через яку країну іноземець в’їхав до Шенгенської зони.
Розбіжності є настільки суттєвими, що планується звернутися до Європейської комісії з проханням надати офіційне тлумачення положень.
Ключове значення має історія законності перебування
Одним із найважливіших висновків, що випливають із нових нормативних актів, є те, що роботодавець не може обмежуватися лише перевіркою чинних документів іноземця.
Важливе значення має також те, на якій підставі іноземець перебував у Польщі та чи мав він право на працевлаштування на момент подання заяви про тимчасове проживання.
Саме цей аспект може визначати законність працевлаштування під час очікування адміністративного рішення.
Сама заява про дозвіл на проживання не надає права на роботу
Нові норми передбачають, що громадянин Грузії, Колумбії або Венесуели, який після 22 серпня в’їде до Польщі в рамках безвізового режиму і лише згодом подасть заяву на отримання дозволу на тимчасове перебування, не набуває автоматично права на працевлаштування під час очікування рішення воєводи.
Це означає, що сама по собі зміна підстави перебування не усуває обмежень щодо можливості легального працевлаштування.
Для роботодавців це дуже важлива інформація, оскільки неправильне тлумачення норм може призвести до визнання виконуваної роботи незаконною.
Що означають ці зміни для роботодавців?
Нові правила свідчать про те, що процес перевірки документів іноземців стає дедалі складнішим.
Підприємці, які наймають на роботу громадян Грузії, Колумбії та Венесуели, повинні звернути особливу увагу на:
- підставу для законного перебування іноземця,
- історію допусків до виконання робіт,
- момент подання заяви на отримання тимчасового дозволу на проживання,
- повнота документації, що підтверджує законність працевлаштування,
- ситуації, пов’язані зі зміною роботодавця під час триваючого адміністративного провадження.
На практиці це означає, що документи потрібно аналізувати набагато ретельніше, ніж раніше.
Чому обережність сьогодні така важлива?
Процедури щодо легалізації перебування часто тривають кілька місяців.
У цей період можуть змінюватися роботодавці, посади або умови працевлаштування.
Нові норми свідчать про те, що контролюючі органи можуть дедалі частіше перевіряти не лише поточний статус іноземця, а й усю історію його перебування та працевлаштування.
Тому підприємці повинні подбати про ретельне документування всіх етапів процесу легалізації.
Як підготувати компанію?
У нинішній ситуації рекомендується дотримуватися обережного підходу до тлумачення нових положень.
На практиці варто:
✔ ретельно перевіряти історію перебування та право на роботу кожного іноземця,
✔ зберігати в архіві документи, що підтверджують законність працевлаштування,
✔ відстежувати нові роз’яснення органів державної адміністрації,
✔ консультуватися щодо сумнівних випадків перед прийняттям на роботу.
Такі заходи дозволяють зменшити ризик, пов’язаний з неоднозначністю нових нормативних актів.
Нові правила щодо роботи в рамках безвізового режиму свідчать про те, що процес легалізації працевлаштування іноземців стає дедалі складнішим.
Для роботодавців це означає необхідність ще ретельнішого аналізу документів та історії перебування працівників із Грузії, Колумбії та Венесуели.
До появи однозначних тлумачень варто дотримуватися обережного підходу та розглядати перевірку законності працевлаштування як елемент управління ризиками в організації. У сфері працевлаштування іноземців дедалі частіше саме не сам документ, а його правильне тлумачення визначає безпеку роботодавця.