Міністерство внутрішніх справ та адміністрації опублікувало проект поправки до закону про іноземців, який має прискорити видачу дозволів на тимчасове проживання громадянам окремих високорозвинених країн.
Цей захід є частиною реалізації Міграційної стратегії Польщі на 2025–2030 роки і покликаний сприяти оптимізації адміністративних процедур, розвантаженню воєводських органів влади та підвищенню привабливості Польщі для інвесторів і висококваліфікованих фахівців.
Хоча напрямок змін видається позитивним, виникає питання, чи справді запропоновані рішення вплинуть на функціонування всієї системи легалізації перебування.
У чому полягає запропонована зміна?
Найважливішою новиною є запровадження механізму так званого «мовчазного припинення провадження».
Згідно з проектом, якщо воєвода не ухвалить рішення протягом 60 днів з моменту подання повної заяви, розгляд справи автоматично завершиться позитивним результатом.
Це рішення стосуватиметься виключно певних категорій дозволів на тимчасове проживання і буде реалізовуватися з дотриманням існуючих процедур, пов’язаних із національною безпекою.
Це одна з найцікавіших пропозицій щодо змін у процедурах легалізації за останні багато років.
На кого поширюватиметься спрощена процедура?
Звісно, це стосується не всіх іноземців.
Скористатися спрощеною процедурою зможуть лише громадяни високорозвинених країн, які відповідатимуть умовам, визначеним Радою Міністрів.
Серед країн, які називаються потенційними бенефіціарами, є, зокрема:
- Японія,
- Південна Корея,
- Сполучені Штати,
- Канада,
- Велика Британія.
Остаточний перелік держав буде визначено в постанові.
Які питання охоплюватиме механізм мовчазної згоди?
Проект передбачає, що спрощення стосуватиметься окремих дозволів на тимчасове перебування, пов’язаних, зокрема, з:
- виконанням роботи,
- здійсненням господарської діяльності,
- навчанням,
- науковою діяльністю,
- проходженням стажування,
- волонтерською діяльністю.
Отже, це не означає повної зміни системи легалізації перебування, а лише спрощення окремих процедур для певної групи іноземців.
Чи полегшить ця зміна роботу адміністрації?
Одним із головних аргументів авторів законопроекту є зменшення навантаження на воєводські управління.
Однак масштаб запланованих змін видається відносно невеликим.
Згідно з припущеннями проекту, громадяни країн, на які поширюється нова процедура, подавали в останні роки приблизно 5,5–6 тисяч заяв на рік, що становило незначну частку від загальної кількості справ щодо тимчасового перебування.
Це означає, що більшість справ, які розглядають державні органи, і надалі розглядатимуться за колишніми правилами.
Що це означає для роботодавців?
Для підприємців, які наймають фахівців із країн, на які поширюється спрощена процедура, запропоноване рішення може означати:
✔ скорочення часу очікування рішення,
✔ більша передбачуваність процесу,
✔ спрощення планування найму працівників, які реалізують стратегічні проєкти.
Однак переважна більшість роботодавців, які наймають іноземців, ймовірно, не відчують істотних змін.
Компанії, які наймають працівників з України, Грузії, Молдови, Філіппін, Непалу чи країн Центральної Азії, й надалі працюватимуть за чинною моделлю легалізації перебування.
Чи це початок більш значних змін?
Наразі проект перебуває на етапі міжвідомчих узгоджень та громадських консультацій.
Експерти зазначають, що запропоновані рішення мають точковий характер і стосуються відносно невеликої групи іноземців.
Якщо сфера регулювання не буде розширена, важко говорити про комплексну реформу системи легалізації перебування.
Однак це не змінює того факту, що це ще один сигнал, який вказує на напрямок змін у польській міграційній політиці — більшу підтримку інвесторів та висококваліфікованих фахівців із країн, які вважаються стратегічними економічними партнерами.
А на ринку праці?
Вже багато місяців ринок праці очікує насамперед на спрощення адміністративних процедур та скорочення терміну очікування рішень щодо легалізації перебування.
Хоча проект запроваджує цікавий механізм мовчазного припинення провадження, його вплив на функціонування всієї системи може виявитися обмеженим.
Для більшості роботодавців головні виклики залишаться незмінними: тривалі процедури, необхідність ретельної підготовки документації та належного планування найму заздалегідь.
Внесення змін до Закону про іноземців — це крок у напрямку оптимізації окремих процедур, пов’язаних із легалізацією перебування.
Однак з огляду на обмежений обсяг регулювання важко вважати його вирішенням проблем, з якими щодня стикаються підприємці, які наймають іноземців.
Оцінити ефективність нових положень можна буде лише після завершення законодавчого процесу та з’ясування остаточного змісту нормативних актів.
_________