Проект закону про припинення допомоги українцям — як це вплине на ринок праці?

Проект закону про припинення надання допомоги українцям може стати однією з найважливіших законодавчих тем на початку 2026 року. 29 грудня 2025 року на сайті Урядового центру законодавства було опубліковано урядовий проект закону (UD345), метою якого є припинення дії окремих положень, що випливають із спеціального закону про надання допомоги громадянам України.

Хоча ці зміни подаються як впорядкування норм та «доопрацювання» тимчасових рішень, представники бізнесу вказують, що це може суттєво вплинути на законність та безперебійність працевлаштування іноземців. Важливо, що Конфедерація «Левіатан» також звертає увагу на сам порядок розгляду питань, підкреслюючи відсутність громадських консультацій щодо нормативних актів, які впливають на підприємців та тисячі працівників у Польщі.

Проєкт UD345 без громадських консультацій — чому це важливо?

На думку Конфедерації «Левіатан», відмова від громадських консультацій порушує принципи соціального діалогу та найкращі практики законотворчості. Водночас зміни, запропоновані в проєкті, стосуються таких фундаментальних питань, як спрощення процедури легалізації працевлаштування громадян України та адміністративні процедури, пов’язані з перебуванням іноземців.

На практиці це означає, що компанії можуть опинитися в ситуації, коли їм доведеться «на швидку руку» адаптувати кадрові процеси, при цьому враховуючи підвищений ризик формальних помилок.

1) Обмеження процедури повідомлення — реальний ризик хаосу в компаніях

Однією з ключових змін є обмеження можливості доручення роботи на підставі повідомлення виключно особам, які перебувають під тимчасовим захистом.

За даними Конфедерації «Левіатан», таке рішення:

• призведе до організаційного хаосу з боку роботодавців,

• змусить щоразу перевіряти статус перебування працівника,

• збільшить ризик помилок під час легалізації працевлаштування.

Чому це важливо для ринку праці?

Процедура повідомлення в останні роки була одним із найшвидших і найпрактичніших інструментів легалізації праці громадян України — особливо в галузях, де нестача кадрів є постійною проблемою (логістика, виробництво, склади, сфера послуг). Тому її обмеження може означати:

• подовження процесів працевлаштування,

• більший тиск на відділи кадрів,

• зростання витрат на легалізацію та адміністративне обслуговування.

І що важливо — на тлі міграційних реформ 2025 року стандартні процедури в багатьох випадках уже сьогодні тривають значно довше, ніж очікували б роботодавці.

2) Призупинення строків у справах щодо іноземців до 4 березня 2027 року.

Проект передбачає продовження призупинення перебігу строків у справах щодо іноземців до 4 березня 2027 року. Це означає, що цей механізм діятиме вже п’ятий рік поспіль.

«Левіатан» наголошує, що:

• це не сприяє покращенню роботи адміністрації,

• блокує розгляд справ,

• позбавляє іноземців реального правового захисту,

• підвищує ризик незаконного залучення працівників компаніями.

Наслідки для підприємств та працівників

З точки зору ринку праці проблемою є не лише тривалість процедур, а й невизначеність. Якщо процедури оформлення дозволу на проживання тривають у середньому понад рік, то кожна компанія, яка наймає іноземців, змушена постійно діяти «на межі» адміністративних термінів, водночас дбаючи про дотримання законності. Як наслідок, зростає ризик:

• прогалини в документації,

• ненавмисного порушення норм,

• контрольних органів (PIP, Прикордонна служба, ZUS).

Позиція Конфедерації «Левіатан» — що пропонує бізнес?

Конфедерація «Левіатан» закликає:

• відмову від подальшого призупинення адміністративних проваджень,

• збереження можливості працевлаштування громадян України за процедурою повідомлення незалежно від підстави перебування,

• у разі збереження обмежень — відтермінування їх щонайменше до березня 2027 року та запровадження чітких перехідних положень.

З точки зору компаній це раціональний підхід — адже ринок потребує не лише нових нормативних актів, а насамперед передбачуваності та часу на впровадження змін.

Як законопроект про припинення надання допомоги українцям може вплинути на ринок праці?

З точки зору NJOB ключовим є той факт, що українські працівники вже багато років є важливою частиною польського ринку праці — особливо в секторах, де спостерігається дефіцит робочої сили. Тому будь-які зміни, що стосуються спрощеної легалізації працевлаштування, матимуть негайний ефект.

Можливі наслідки для галузі:

1. більший акцент на перевірці статусу перебування,

2. більше формальних помилок з боку компаній, що зумовлені неоднозначністю нормативних актів,

3. подовження процесів працевлаштування,

4. більший тиск на відділи кадрів,

5. зростання важливості спеціалізованої підтримки в процесі легалізації (і не лише «на папері», а й у процесуальному плані).

Що тепер робити роботодавцям?

Хоча мова йде про проект, варто підготуватися заздалегідь — особливо якщо працевлаштування іноземців становить значну частину діяльності.

Рекомендуємо:

• аудит працевлаштування громадян України та підстав для перебування,

• впорядкування документації щодо законності праці,

• підготовка сценаріїв щодо скорочення процедури повідомлення,

• впровадження системи контролю термінів та статусів перебування,

• поточний моніторинг змін до UD345 (у тому числі перехідних положень).

Проект закону про припинення надання допомоги українцям може внести зміни, які для багатьох компаній означатимуть не лише нові обов’язки, а насамперед зростання організаційних та формальних ризиків. Якщо процедура повідомлення буде обмежена виключно бенефіціарами тимчасового захисту, а призупинення строків буде продовжено до 2027 року, роботодавці муситимуть діяти ще обережніше та більш процедурно.

Водночас бізнес чітко дає зрозуміти, що в такій делікатній сфері, як легалізація праці іноземців, ключове значення мають: консультації, чіткі перехідні правила та передбачуваний графік впровадження.